У статті висвітлено досвід публічних бібліотек України з організації роботи провідних форм промоції читання у воєнний час, проаналізовано актуальні напрями діяльності та їх адаптації до потреб часу, визначено місію книгозбірень у цей час. Доведено, що українські публічні бібліотеки і в умовах воєнного стану залишаються відкритими для користувачів, співпраці та допомоги, довели свою життєздатність як важливий соціальний інститут та затребуваність для українського суспільства щодо популяризації читання серед дітей і молоді. При підготовці статті були використані публікації бібліотекарів-практиків, сайти публічних бібліотек, бібліотечні блоги та сторінки книгозбірень у соціальних мережах.
№ 4 (34) 2023
В архіві журналу надається перелік статей кожного номера з анотацією до статті. Передплатити доступ до електронного повнотекстового архіву журналу на CD, off-line, online можна звернувшись до редакції журналу електронною поштою [email protected] або дізнатись деталі за телефонами (067) 625-36-52; (066) 840-97-83. Також передплату можна здійснити за передплатними каталогами «Каталог видань України на (відповідний) ____ рік» ДП «Преса» (Укрпошта) у найближчому до Вас поштовому відділенні Укрпошти за передплатним індексом 98015 або в інших передплатних агенціях. Якщо Вас зацікавила окрема стаття, просимо звертатись безпосередньо до редакції журналу.
Новальська Ю. Провідні форми промоції читання в бібліотеках України під час війни: реалії сьогодення
Статтю присвячено основним напрямам діяльності бібліотек наукових установ Національної академії наук (НАН) України під час війни. Особливу увагу зосереджено на питаннях про стан наукової інфраструктури НАН України, яка зазнала серйозних ушкоджень у ході війни, про збереження і захист бібліотечних фондів, кадрове забезпечення діяльності бібліотек та зміни у системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Висвітлюються нові напрями роботи бібліотек, зокрема, їхня волонтерська та інформаційна діяльність в умовах війни.
У статті висвітлено один із напрямів дослідження бібліотечного фонду, а саме, «Книги, понівечені сталінським терором». Проаналізовано художні видання класиків української літератури, видані у 30-х роках XX ст., в яких цілеспрямовано вирізано або ж по-варварськи вирвано певні сторінки. Значну увагу приділено історикам-науковцям авторам передмов, редакторам, які пройшли табори ГУЛАГу.
У статті проаналізовано колекцію харківських видань ХІХ – початку XX ст. за тематикою, змістом, хронологічними межами та друкарським оформленням. Висвітлено історичний шлях та доля окремих примірників. Приділено увагу дослідженню колективів авторів, укладачів та редакційних колегій перших підручників, монографій та різногалузевих збірників. Визначено роль зазначених видань у розвитку національної книжкової спадщини.
В методичній консультації-статті визначено мету, властивості, особливості використання та основні види кількісних моделей бібліотечного фонду. Висвітлено історіографію з питань кількісного моделювання, головні етапи та напрями розвитку кількісних моделей бібліотечного фонду. Проаналізовано специфіку технологічних процесів створення кількісної моделі бібліотечного фонду, розкрито значення її створення та використання у формуванні фонду бібліотеки. Обґрунтовано важливість використання зазначеної моделі у вивченні фонду та у підвищенні ефективності роботи бібліотеки.
У статті представлено результати проєкту бібліотеки «Стінописи «Легенди Кременчука», надано інформацію про започаткування проведення екскурсій для читачів та мешканців і гостей міста Кременчук з метою пожвавлення краєзнавчої діяльності та виховання любові до рідного краю.
У статті розкрито досвід роботи фахівців відділу документів з питань медицини та охорони здоров’я Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського (м. Кропивницький) щодо популяризації здорового способу життя та культури здоров’я серед молоді; представлені результати співпраці відділу з суб’єктами партнерської діяльності.
У статті висвітлено досвід роботи Публічної бібліотеки імені Лесі Українки в сучасних умовах. Представлені основні акценти та форми інформаційно-бібліографічної діяльності. Висвітлені можливості бібліотеки в обслуговуванні користувачів в режимі онлайн.
Стаття присвячена VI Фестивалю науки-2023 – просвітницькому інноваційному проєкту з популяризації науки, започаткованому Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка і який цьогоріч зібрав винахідників і науковців для розгляду різноманітних наукових питань і спільного руху до Перемоги.
У статті представлено досвід роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні та обслуговування маломобільних груп населення.