У статті акцентується увага на питаннях комплектування бібліотечних фондів, зокрема обов’язковому примірнику, який на сьогодні є основним джерелом їх поповнення. Вказується на стандарти, що регламентують їх рівень вимог у світі щодо кількісного і якісного забезпечення функціонування установ для забезпечення потреб користувачів. Наголошується на важливому невідкладному завданні зважливого державницького врегулювання нормативної документації, відповідно до чинного законодавства, стосовно запропонованих змін від видавців щодо зменшення розсилки обов’язкового примірника з 27 до 3-х бібліотек. Пропонується залишити в переліку всі національні та державні бібліотеки, як вимагає чинне законодавство, а також бібліотеки-депозитарії.