Історичні розвідки бібліотек

У статті наведено біографічні відомості про представників книжкової справи, які перебували у складі української комісії Харківської громадської бібліотеки упродовж 1906–1918 рр., стисло окреслено їхню професійну діяльність. 

Спецфонд – це унікальне історичне явище, що виникло в умовах радянської тоталітарної системи державного управління й було проявом цензурної політики у межах бібліотечної галузі. Вони утворювались, як окремі відділи бібліотек, де зберігалась література, що була заборонена для вільного поширення в СРСР (УРСР – як його складової) з ідеологічних та політичних мотивів. Розкрито періодизацію функціонування спецфондів у бібліотеках України. 

У статті досліджено основні чинники, умови та напрями розвитку гурткової роботи хат-читалень і сельбудів в Україні у 1920–1930-х рр. Вивчено особливості створення та розвитку культурно-освітньої та просвітницької діяльності сільськогосподарських гуртків. Проаналізовано динаміку їх поширення та своєрідність функціонування в умовах посилення ідеологізації та централізації радянської влади. Висвітлено місце та значення масової культосвітньої роботи сільськогосподарських гуртків хат-читалень і сельбудів у поширенні агрономічних знань, галузевої літератури, розвитку освіти, просвітництва і духовної культури в Україні у 1920–1930-х рр. в цілому. 

Висвітлено утворення і діяльність української комісії, яка упродовж 1906–1918 рр. керувала роботою українського відділу Харківської громадської бібліотеки. Стисло окреслено її склад. Визначено внесок у формування фонду книгозбірні та здобутки в галузі національної бібліографії. 

У статті розглянуто особливості соціально-культурного ландшафту губернського міста Полтави та його вплив на створення і становлення Полтавської громадської бібліотеки як соціально-культурної установи. 

Продовження статті, її початок читайте у першому та другому номерах журналу поточного року. 

Продовження статті, її початок читайте у попередньому номері журналу. 

У статті досліджено становлення та розвиток провідних публічних бібліотек губернських міст на території України у ХІХ – на початку ХХ ст., чинники, умови й основні етапи їхньої еволюції. Охарактеризовано головні напрями та особливості культурно-просвітницької та бібліотечної діяльності губернських бібліотек як інформаційно-ресурсних центрів збереження і суспільного використання видань, рукописів та інших документів, а також як осередків культурно-освітнього життя краю. Виявлено основні різновиди провідних публічних бібліотек губернських міст та проаналізовано динаміку їх суттєвих бібліотечних показників. Висвітлено специфіку їх діяльності та значення у забезпеченні населення бібліотечною книгою, у поширенні читання, просвітництва і духовної культури в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. 

Стаття присвячена фундатору, організатору, члену Правління Харківської громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека (ХДНБ) ім. В. Г. Короленка) академіку М. Ф. Сумцову (1854–1922). Бібліотечну діяльність М. Ф. Сумцова розкрито у дослідженні «Правління ХГБ: 1885–1918 рр.», за результатами якого видано біобібліографічний словник «Правление Харьковской общественной библиотеки 1885–1918» [1]. Стаття розкриває просвітницьку діяльність Миколи Федоровича як фундатора і члена Правління (1885–1893) першої громадської бібліотеки Харкова. 

У статті висвітлено історичний шлях організаційного становлення й розвитку довідково-пошукового апарату Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського та його трансформування від друкованого до електронного каталогу під впливом сучасних комп’ютерних технологій.