Історичні розвідки бібліотек

У статті розглянуто особливості соціально-культурного ландшафту губернського міста Полтави та його вплив на створення і становлення Полтавської громадської бібліотеки як соціально-культурної установи. 

Продовження статті, її початок читайте у першому та другому номерах журналу поточного року. 

Продовження статті, її початок читайте у попередньому номері журналу. 

У статті досліджено становлення та розвиток провідних публічних бібліотек губернських міст на території України у ХІХ – на початку ХХ ст., чинники, умови й основні етапи їхньої еволюції. Охарактеризовано головні напрями та особливості культурно-просвітницької та бібліотечної діяльності губернських бібліотек як інформаційно-ресурсних центрів збереження і суспільного використання видань, рукописів та інших документів, а також як осередків культурно-освітнього життя краю. Виявлено основні різновиди провідних публічних бібліотек губернських міст та проаналізовано динаміку їх суттєвих бібліотечних показників. Висвітлено специфіку їх діяльності та значення у забезпеченні населення бібліотечною книгою, у поширенні читання, просвітництва і духовної культури в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. 

Стаття присвячена фундатору, організатору, члену Правління Харківської громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека (ХДНБ) ім. В. Г. Короленка) академіку М. Ф. Сумцову (1854–1922). Бібліотечну діяльність М. Ф. Сумцова розкрито у дослідженні «Правління ХГБ: 1885–1918 рр.», за результатами якого видано біобібліографічний словник «Правление Харьковской общественной библиотеки 1885–1918» [1]. Стаття розкриває просвітницьку діяльність Миколи Федоровича як фундатора і члена Правління (1885–1893) першої громадської бібліотеки Харкова. 

У статті висвітлено історичний шлях організаційного становлення й розвитку довідково-пошукового апарату Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського та його трансформування від друкованого до електронного каталогу під впливом сучасних комп’ютерних технологій. 

У статті розкривається роль жінок-просвітників у становленні та розвитку першої громадської бібліотеки Харкова. 

Аналізуються особливості діяльності, основні показники та розвиток Київської міської публічної бібліотеки під керуванням Л. С. Лічкова у 1915–1921 рр. Здійснено порівняльний аналіз діяльності бібліотеки, коли її директором був Л. Лічков, з попереднім періодом розвитку книгозбірні. Виявлено та охарактеризовано головні напрями роботи Л. Лічкова на посаді директора книгозбірні, вивчено коло основних проблем, з якими стикався керівник зазначеної установи. 

У статті подається хронологія започаткування і розвитку картографічного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського до 100-річчя її заснування, представлено історичні відомості щодо створення і функціонування відділу (сектору) картографічних видань. 

У статті розповідається про формування жорстокої системи бібліотечної цензури в умовах панування тотального радянського режиму, про технологію і механізми вилучення забороненої літератури та створення спецфондів на прикладі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.