№ 2 (28) 2022

У статті йдеться про життєвий та творчий шлях наукової співробітниці Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Алли Антонівни Свободи. Основна увага зосереджена на її професійних досягненнях та напрацюваннях під час роботи у двох найбільших книгозбірнях держави Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого та Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. 

Стаття висвітлює основні віхи життя, наукової, професійної і громадської діяльності відомого українського бібліотекознавця, педагога Василя Степановича Бабича (1932–2016). Розкривається його діяльність у Державній республіканській бібліотеці УРСР імені КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), Київському національному університеті культури і мистецтв, значний внесок у розвиток бібліотечної справи та освіти в Україні. 

У статті йдеться про життя та діяльність репресованого історика та архівіста Віктора Олександровича Барвінського, який деякий час працював у Фундаментальній бібліотеці Імператорського Харківського університету, згодом – у Центральній науково-навчальній бібліотеці (тепер – Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). 

Стаття присвячена 100-річному ювілею Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. О. Лягіна, досвіду з відзначення колективом цієї вагомої дати з поданням огляду найбільш знакових подій, які відбулись протягом ювілейного року. 

Історичний нарис, присвячений Наталії Іванівні Чепізі, першій завідувачці та директорці Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (у 1904–1930 рр.). 

У статті висвітлено історію відкриття та шляхи розвитку наукової бібліотеки Катеринославського наукового товариства, яка пройшла багаторічний шлях від підготовки проєкту до фактичного відкриття та діяльності. Досліджено фонди бібліотеки, форми популяризації читання дитячої літератури та постаті, що відігравали важливу роль у розвитку науково-освітнього та бібліотечного простору Катеринославської губернії. 

У статті представлено досвід бібліотек Кіровоградщини щодо відзначення ювілею видатної Лесі Українки в рамках обласного бібліотечного стріму «Лесине слово звучатиме знову!». 

У статті здійснено моніторинг думки сучасної молоді щодо важливих для них сфер життєдіяльності, зокрема до нинішніх умов життя в незалежній Україні, можливості для самореалізації, ідеї та погляди щодо покращення умов у власній країні. Інформація базується на даних актуального соціологічного дослідження, а також подається стислий огляд попередніх досліджень. 

Висвітлено четвертий етап розбудови бібліотек Національної академії наук України, який охоплює період 1970–1990 рр. та характеризується впровадженням функціональної централізації бібліотечної мережі. 

У статті узагальнено інформацію про бібліотечні будівлі, які є лауреатами, фіналістами та учасниками шорт-списків двох міжнародних архітектурних премій – Премії Міса ван дер Рое та Премії Ага Хана. Детально охарактеризовано бібліотечні будівлі-переможниці цих премій: Національна бібліотека Франції, бібліотека Турецького історичного товариства, Бібліотека Александрина (Єгипет), дитяча бібліотека Мікро Юаньєр (Китай). Дослідження є першою спробою бібліотекознавчого аналізу особливостей сучасних бібліотечних будівель, відзначених міжнародними архітектурними нагородами як видатні пам'ятки сучасної архітектури. Вивчення такого успішного зарубіжного досвіду будівництва бібліотек сприяють розвитку міжпредметних зв’язків вітчизняного бібліотекознавства і стимулюють розвиток архітектурно-будівельної практики.