№ 3 (17) 2019

У статті охарактеризовано сутність, основні положення і методологічні принципи теорії бібліопсихології М. Рубакіна; проаналізовано місце і значення її у формуванні читачезнавства в Україні у 1920–1930-х рр., стан вивчення її розвитку, особливості тлумачення її змісту в новітніх дослідженнях з бібліотекознавства; з’ясовано основні історичні фактори, що вплинули на розвиток ідей бібліопсихології у вітчизняних дослідженнях читача, книги та процесу читання у зазначений період. (Продовження статті, її початок розміщено у № 2, 2019 р.). 

У статті розглядається методика відстеження професійної інформації у мережі Інтернет. Пропонується впровадження електронних н’юслеттерів для обміну бібліотечними новинами та інформацією між працівниками однієї бібліотеки, підрозділами бібліотек та бібліотеками.

У статті висвітлено заходи з підвищення кваліфікації, які організовує Центральна міська бібліотека для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко м. Миколаєва для своїх філій. Працівники центральної бібліотеки використовують інтерактивні методи навчання, які вчать мислити нестандартно, працювати в команді, створювати творчий та інтелектуальний партнерський дух.

Стаття висвітлює досвід реалізації бібліотекою у партнерстві з обласним центром зайнятості профорієнтаційних проектів з краєзнавчо-туристичним компонентом. З 2018 року проект «ПрофіКемп» реалізується у міжрегіональному форматі. Проект відзначений дипломом Всеукраїнського конкурсу Української бібліотечної асоціації та Міністерства культури України «Бібліотека року». 

У статті представлено досвід з реалізації спільних проектів Центральної міської бібліотеки ім. В. Хоменка та Ш. Кобера м. Миколаєва з Посольством Швеціїв Україні. Такі заходи сприяють підвищенню іміджу бібліотеки, розширенню кола партнерів і привертають увагу громадськості до її роботи. 

У статті представлено досвід щодо створення бібліотечних онлайн-ігор, як одного зі шляхів просування книги в умовах кризи читання, та розглянуто поетапно процес розробки гри в онлайн-сервісі «Umaigra». 

Стаття присвячена організаційній культурі як важливому інструменту підвищення ефективності діяльності бібліотек. Проаналізовано дослідження бібліотекознавців щодо організаційної культури бібліотек та її основних складових.