№ 4 (30) 2022

Російсько-українська війна. Ч. 1: Неоголошена війна (20 лютого 2014 – 24 лютого 2022) : рекомендаційний покажчик / уклад. Ю. І. Левченко ; Міністерство освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Наукова бібліотека. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2022. – 149 с.У статті подано рецензію на рекомендаційний бібліографічний покажчик «Російсько-українська війна». Покажчик присвячений першому етапу російсько-української війни (з 2014 по 2022 рік) та його основним подіям: анексія Криму, війна на Донбасі, внутрішньо переміщені особи та волонтерський рух. Проаналізовано структуру, зміст, інформаційне наповнення та бібліографічне оформлення видання. Розкрито його позитивні та негативні сторони з погляду історії та бібліографії. Підкреслюється значення покажчика в інформаційній боротьбі проти російської пропаганди та фейків, які викривляють історичну дійсність про перший етап російсько-української війни відповідно до політично-ідеологічних цілей країни-агресора. 

Спираючись на дослідження вітчизняних вчених-бібліотекознавців, стаття простежує процес зародження та вивчення читацького контингенту в українському бібліотечному середовищі. 

У статті висвітлено роль та історію формування приватних бібліотек другої половини XVIII ст. через призму приватної книжкової колекції українського гетьмана Кирила Розумовського. Розкрито шляхи надходження та творення приватної бібліотеки Кирила Розумовського, як одного з провідних бібліофілів XVIII ст. 

У статті представлено інформацію про Гарвардський стиль як один з видів оформлення посилань в наукових працях, засновником якого наприкінці ХІХ ст. був американський зоолог Едвард Лоренс Марк, який працював у Гарвардському університеті. Завдяки запропонованій ним системі посилань «автор-дата» створюється простий і логічний взаємозв’язок між внутрішньотекстовим посиланням та списком використаної літератури. У статті розглянуто шляхи поширення та урізноманітнення видів стилю, яке відбулось коли інші наукові заклади запозичили його систему і створили власні правила оформлення наукових праць. Наразі в Україні поширено шість видів Гарвардського стилю. 

Висвітлено сучасний етап розбудови бібліотек Національної академії наук України, який охоплює період 2011–2021 рр. та характеризується початком запровадження у мережі цифрових технологій. 

У статті висвітлюються основні моменти щодо комплектування фонду бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у різні історичні періоди та виклики сьогодення. 

Стаття присвячена проблемам освоєння бібліотекою нових соціальних та інформаційних технологій, створення нових видів інформаційних продуктів. Розкрито поняття біобібліографічного ресурсу, показано його традиційні та інноваційні форми. З'ясовано значення буктрейлера як медіаресурсу з елементами біобібліографії для презентації творчої спадщини письменників Криворіжжя. 

На базі фондів наукової бібліотеки проаналізовано власні книгозібрання катеринославських діячів за тематикою, змістом, дарчими написами та печатками. Досліджено книговидавничу справу ХVIII – початку ХХ ст. за форматом та друкарським мистецтвом. Виявлено рідкісні та цінні примірники, що мають цікаву історичну долю, пов’язану з життєдіяльністю особистостей культурно-освітнього простору краю. 

У статті висвітлюються біографічні факти та творча спадщина Ю. І. Липи крізь призму джерел з української діаспори, здійснено порівняльний аналіз липознавчої джерельної бази в екзилі та проаналізовано напрацювання сучасного українського липознавства. 

У статті висвітлюються важливість цифровізації, створення та використання електронних ресурсів у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.